Інклюзивна освіта в Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 38 Харківської міської ради Харківської області впроваджується упродовж 7 років

Одним із пріоритетних завдань сучасної української освіти, й зокрема Нової української школи, є формування інклюзивного освітнього середовища.

Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. Інклюзивна освіта - це Процес розвитку загальної освіти, при якому доступність освіти гарантується кожному у питані пристосування до потреб всіх дітей, чим забезпечується доступ до освіти дітей з особливими потребами.

Кожна людина, незалежно від стану здоров'я та особливих потреб, наявності фізичних чи інтелектуальних особливостей, має право на одержання освіти.

Цей принцип, що відбитий у низці міжнародних документів, покладений в основу організації інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, котре впроваджується в Україні з метою реалізації їхнього права вибору закладу освіти та форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

Аналіз факторів розвитку сучасного суспільства спонукає до роздумів про роль у цьому суспільстві дітей, які мають особливості психофізичного розвитку, тобто тих, які випадають із стереотипного уявлення більшості громадян щодо аспектів розвитку дитини.

Конвенція ООН про права дитини як міжнародно – правовий документ автоматично висуває вимоги до кожної держави щодо приведення національного законодавства у відповідність із цією «всесвітньою конституцією прав дитини». Наша держава на цьому шляху робить свої прогресивні кроки. За останні роки набуває інтенсивного розвитку державна підтримка дітей з особливостями психофізичного розвитку, сприяння втіленню прогресивних ідей у практику.

Однією із форм навчання дітей з особливими освітніми потребами є нова, але визнана в багатьох країнах світу інклюзивна форма освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися в загальноосвітньому закладі за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов. В Україні модель інклюзивної освіти почала набувати значення спочатку за ініціативи громадських організацій. У 2001–2007 рр. МОН експериментально впроваджував проект «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психо-фізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах». Саме тоді почався дієвий пошук відповіді на питання, як інтегрувати дітей з особливими потребами до загального освітнього процесу.

Другим етапом експерименту був українсько-канадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», який тривав з 2008-го по 2012 роки. Задля підтримки інклюзивної освіти в Україні була створена «Мережа на підтримку інклюзії. Школа – для всіх». Мережа об’єднала громадські організації, батьківські групи, навчальні заклади та інші інституції, що зацікавлені в просуванні інклюзивної політики та інклюзивного навчання в Україні на всіх рівнях суспільства.

Важливим здобутком став «Індекс інклюзії» – добірка практичних матеріалів на допомогу в плануванні дій зі створення та розвитку в навчальних закладах інклюзивного навчального середовища для всіх учасників навчального процесу. Сьогодні «Індекс інклюзії» перекладений на 32 мови та використовується в багатьох країнах світу.

У грудні 2015 року Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я. Передусім йдеться про статтю 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, в якій визначено обов’язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого предметно-просторового спеціального середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб та можливостей.

5 липня 2017 року Президент України дав зелене світло такому навчанню в нашій державі, підписавши ухвалений 23 травня цього ж року закон «Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг».

Немишлянський район Харківської міської ради успішно розвиває інклюзивно-освітній простір. Так, на базі Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 38, починаючи з 2013 року функціонують інклюзивні класи, в яких на сьогодні навчається 21 учень з особливими потребами. Учні розподіляються за наступними нозологіями: загальне недорозвинення мовлення (14 учнів), затримка психічного розвитку (4 учні), порушення опорно-рухового апарату (2 учні), порушення комунікативних навичок спілкування та агресія (1 учень). У школі №38 дітям з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням освітні послуги надаються із застосуванням особистісно-орієнтованих методів навчання та з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Задоволення освітніх і соціальних потреб цих учнів, а також їх психолого-педагогічний супровід здійснюється асистентами вчителів, що працюють у цих класах, практичним психологом школи та вчителем-логопедом. Ці працівники супроводжують учнів під час освітнього процесу. Крім того, відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учнів у закладі розробляється індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма. Навчання дітей в інклюзивних класах здійснюється за навчальними планами, програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. Освітній процес в інклюзивних класах має корекційно-реабілітаційну спрямованість, діти отримують спеціальну допомогу безпосередньо у школі. Інклюзивні класи облаштовано проектором, екраном, комп’ютером та системою відтворення аудіо файлів, функціонують сучасні кабінети практичного психолога та логопедичний кабінет, просторне приміщення шкільної бібліотеки, спортивна та актова зали.

Як результат командної роботи в закладі діти з особливими потребами залучаються до активного життя й різноманітних форм діяльності у суспільстві. Діти з особливими освітніми потребами залучаються до позакласної та позашкільної роботи з урахуванням їх інтересів, нахилів, здібностей, побажань, віку, індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності та стану здоров'я. Протягом 2014-2016 рр. заклад був підтриманий Фондом Чарльза Стюарта Мотта у напрямку розбудови громадсько-активної школи та створення безпечних умов навчання для дітей з особливими освітніми потребами. Фонд сприяв організації безпечного середовища для інклюзивного навчання, налагодженню матеріально-технічного супроводу освітнього процесу в інклюзивних класах та організації роботи розвивально-виховного центру «Крок до успіху». Окрім звичайного освітнього процесу, діти дошкільного віку охоплені роботою Школи майбутнього першокласника, діти шкільного віку – гуртковою роботою. Функціонують наступні гуртки: англійської мови, бального та естрадно-спортивного танцю (колектив «Каспер»), секція карате до, пішохідного туризму, спортивного орієнтування. Загалом до занять у гуртках та секціях школи залучено більше 100 учнів, в тому числі учні з особливими потребами. Коли діти з особливими освітніми потребами навчаються разом дітьми без обмежень, у всіх них є рівні можливості досягти успіху. При цьому оцінюються конкретні досягнення дітей, незалежно від їх інтелектуального, фізичного, соціального та емоційного стану.

Завдяки підтримці Харкіської міської ради, Адміністрації Немишлянського району та Управління освіти покращуються умови перебування та розвиток освітнього середовища для дітей, які навчаються в закладі, включно з дітьми з особливими освітніми потребами, більш повноцінно задовольняються освітні й соціальні потреби учнів. Тривають роботи зі створення умов для безпечного пересування учнів з особливими потребами територією закладу освіти.

Так, у 2010 р. було реставровано актову залу та харчоблок, замінено вікна у цих приміщеннях на енергозберігаючі. Впродовж останніх трьох років відновлено покрівлю даху навчального корпусу (800 м²), було обладнано кабінет практичного психолога та вчителя-логопеда. У 2017 році за рахунок бюджетних коштів відновлено покрівлю даху майстерень (425 м²), вестибюлю та актової зали закладу (830 м²), реставровано головні сходи центрального входу закладу, частково встановлено новий паркан, проведено капітальний ремонт та утеплення фасаду вестибюлю школи, замінено вікна на нові енергозберігаючі (8 вікон площею 127 м²), встановлено нові вхідні двері. Протягом 2010-2015 рр. замінено вікна у навчальних кабінетах та рекреації першого поверху (141 вікно). За рахунок спонсорських коштів їдальню школи обладнано системою очищення питної води, а також проводяться роботи з реставрації та капітального ремонту приміщення вестибюлю закладу, облаштування пандусів та підйомника до приміщення їдальні, що покращить архітектурну доступність закладу для учнів й осіб з порушеннями опорно-рухового апарату. У 2018/2019 н.р. у закладі планується створення ресурсної кімнати, яка здатна задовольнити освітні, емоційні, психофізіологічні потреби дітей. Вона складається з чотирьох зон: навчальної, ігрової, соціально-побутової та зони відпочинку. Кімната планується бути обладнаною столами трансформерами, столами для навчання, мультимедіа, шафами, набором кухонних меблів, ортопедичним ліжком, фліп-чартами, столом для піскотерапії та велосипедними тренажерами.

Батьки дітей з особливими освітніми потребами переконані, що найсприятливішими умовами для виховання й навчання їхніх дітей є звичайні школи, де вони можуть успішно покращувати свої вміння та навички, товаришувати з ровесниками та почуватися в безпеці.

Напрацьований досвід закладу освіти показує, що діти з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, стали прихильніше ставитися до оточуючих, зріс їх інтерес до навчальної діяльності та спілкування, з'явилася мотивація до самоконтролю, стали частіше виявлятися почуття гордості за себе та продукт власної діяльності. Найбільш позитивно вплинуло залучення на соціально-емоційну сферу дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їхньої творчості та фізичний розвиток.

Модель функціонування інклюзивного простору у закладі чітко структурована та поєднує в собі освітній, методичний та психолого-педагогічний супровід учнів з особливими потребами. Робота колективу здійснюється у декількох напрямах, зокрема у діагностичному, консультаційному, корекційно-розвивальному, просвітницькому та організаційно-методичному. Закладом розроблено схеми аналізу занять, розклад занять з вчителем-логопедом та практичним психологом, методичні рекомендації щодо проведення занять, індивідуальна програма розвитку кожного учня. Педагоги та спеціалісти закладу зазначають, що відбулися позитивні зміни в розвитку навчальних умінь і навичок, мистецькому та творчому самовираженню дітей з особливими потребами. Кожна дитина за період навчання в інклюзивному класі, неодноразово пережила відчуття своєї значущості. Наприклад, результати періодично використовуваної методики «Соціометрія» (за Джекобом Морено) свідчать, що в інклюзивних класах немає ізольованих учнів, тобто діти з особливими потребами сприймаються іншими учнями класу, як рівноправні члени класного колективу. Клас має декілька сформованих мікрогруп. Утворення мікрогруп може сприяти також і дестабілізації групової динаміки. Тому подальша робота практичного психолога спрямовується на підвищення рівня згуртованості колективу та зменшення прояву негативного лідерства.

Також цікавими є результати соціометричного дослідження в інклюзивному 5-Б класі після проведення методики «Кола друзів» впродовж 2014-2016 рр. Слід зазначити, що спостерігалося якісне збільшення лідерів класу та підвищення позитивного статусу в учнів. У то й же час відбувалося зниження негативних явищ та проявів: скоротився відсоток «неприйнятих» та зниження негативного статусу в учнів. Моніторинг адаптаційного періоду учнів з особливими потребами у школі ІІ ступеня 5-х до нових умов навчання проводяться у формі психодіагностичного дослідження. Результати свідчать, що адаптаційний період в учнів цих класів проходить успішно. Учні уміло організували спільне та самостійне отримання знань, прилаштувалися до нових умов освітнього процесу.

На прикладі окремо взятої школи нашого району можемо спостерігати, що процеси інтеграції дітей з особливими потребами в заклади освіти набудуть значного поширення і стануть успішними за умови зміни ставлення в суспільстві до цих дітей та до ідеї інклюзії, покращення матеріального забезпечення системи освіти, здійснення необхідної фахової підготовки майбутніх педагогів і просвітницької роботи серед батьків.

Кiлькiсть переглядiв: 0